В Пам’ять

У неділю, 16 серпня 2026 року, Господь раптово призвав до себе Віктора Швеця, голову парафіяльної ради Української Православної Церкви України Святої Марії в Фініксі, забравши від нас рідкісну, надзвичайну душу занадто рано. Віктор прожив своє життя з непохитним внутрішнім орієнтиром, вірним своєму корінню та вірі. Зростаючи в родині, де панувала любов до України та Церкви, він ніс ці цінності в усьому, що робив, ставши опорою мудрості, спокою та єдності для нашої громади в Аризоні.

Як голова нашої Церкви, Віктор уклав усю свою душу в створення справжньої святині для всіх нас. Він невтомно працював над тим, щоб кожен, хто переступав двері Церкви, мав священне місце для молитви та відчував теплий затишок рідного дому. Коли Віктор керував церковним хором, його величний голос наповнював храм глибокою благодаттю та красою, наближаючи нас до Бога.

Серце Віктора билося для України. Він відстоював її справу з тихою скромністю, ніколи не шукаючи похвали чи визнання за свою щедрість. Чи то роблячи пожертви на справи, що рятують життя, чи то звертаючись до засобів масової інформації, аби світ ніколи не забував про Україну, він діяв із чистої, безкорисливої любові.

Та хоч яким видатним лідером він був для нашої громади, найбільшою його відданістю завжди була родина. Віктор був дорогим сином, надійним братом, відданим чоловіком упродовж понад тридцяти восьми років, люблячим батьком і обожнюваним дідусем. Віктор був справжнім другом для багатьох людей, кому пощастило знати його особисто.

Хоча його відхід залишає порожнечу, яку ніколи не заповнити, його спадщина віри, доброти, радісного духу, мудрих порад і глибокого тепла назавжди залишиться в наших серцях. Вічна йому пам’ять.